Тарас Береза. Словник мовного розмаїття.

Доброго дня, шановні читальники. Сьогодні вирішив згадати невеличку історію, яка трапилась зі мною на Форумі видавців у Львові ще у до-карантинні часи. Тоді такі великі зібрання людей можна було безпечно відвідувати в оф-лайні.

Йшов останній день Форуму. Я досліджував закутки коло палацу Потоцьких в надії знайти щось цікавеньке серед розміщених там яток. На одній із розкладок побачив словники. Здивувався, оскільки друкованими словниками вже давненько не користуюсь. Потрібні засоби влазять в смартфон та не займають місце в рюкзакові. Несподівано пан, що продавав словники, запитав у мене скільки я готовий платити за електронний журнал про українську мову. Питання було неочікуваним. Я швидко зорієнтувався і назвав суму в кілька разів меншу за підписку на Wired. Тоді пан Тарас (саме так звали продавця словників) запропонував мені ознайомитись із продуктом просто на моєму смартфоні та назвав його ціну. Я переглянув демо-версію журналу. Сподобалось. Кілька наступних років я насолоджувався журналом як постійний підписник. Потім Тарас, йдучи в ногу із часом, змінив свою маркетингову стратегію та створив закриту групу у Viber. Серед матеріалів групи часто з'являлись опитування, що починались із слів: " А як кажуть у вас?" Не дивлячись на велику кількість відповідей від активних учасників групи, останні доповнення завжди були від пана Тараса. Він мав чим доповнити доволі довгий перелік синонімів. Я дивувався, де він їх знаходить. І ось тиждень тому знайшов відповідь на це запитання - вийшов із друку "Словник мовного розмаїття. А як кажуть у вас?" У переліку джерел перераховано більше 20 видань.

Нижче розміщу список нових слів, які почав вживати завдяки Тарасові Березі і регулярно його доповнюватиму.

1. Читальник    

Дарка Озерна. Книжки про дорослих. Як старшати, але не старіти

Зробив передзамовлення книги Дарки Озерної. Вперше вибрав доставку через поштомат Meest і став очікувати повідомлень. Десь через тиждень у п'ятницю ввечері чекаю на лекцію Дарки, яку організував Куншт. Під'єднався до Zoom із телефона, використавши Bluetooth навушники, щоб не перешкоджати оточуючим і мати вільні руки для конспектування. Слухаю музику, яку вмикають перед лекцією. Лунає дзвінок на мобільний, музика переривається. Здивувався - кому я потрібен в п'ятницю ввечері під час карантинного локдауну? Номер відсутній у списку контактів телефона. Заінтригувало. Натискаю кнопку підняття трубки. Ввічливий голос повідомляє, що магазин вже отримав книжку Дарки із видавництва і може мені її доставити. Потім цікавиться, чи я підтверджую доставку. Я кажу: " Так". На протилежному кінці починають кілька разів перепитувати. Видно мене не чути. Мікрофон захопив Zoom і не віддав доступ до нього телефону. "Мабуть мені не доставлять книгу, а я вже оплатив замовлення. Треба передзонити наступного тижня у видавництво та вияснити" - думаю я і переключаюсь на лекцію, яку щойно розпочала Дарка...

Наступного дня, у суботу, із видавництва знову передзвонили, щоб дізнатись про підтвердження доставки. Цього разу техніка не підвела, мою відповідь почули на віддаленій стороні. Я зрадів, що отримаю книгу. Засмутився лиши фактом, що прийдеться добиратись із однієї окраїни міста на другу, бо потшомат вибирався поближче до офісу. А зараз локдаун і я знаходжусь на протилежній околиці міста. 

Книгу доставляють у поштомат десь у понеділок. Я добираюсь до нього у середу. Довго шукаю, плутаючи магазини "Близенько" та "Чистенько". Прошу бота відкрити поштомат. Мені надходить код СМСкою. Вводжу. Нічого не відкривається. Бот запитує щось подібне до: "Ви вже забрали відправлення?". Я вибираю "Ні" та прошу бота відкрити поштомат ще раз.  На екрані смартфона висвічується текст: "У вас поки немає доставок". Мій любимий Інтернет речей у вигляді потшомату підводить.

Пишу повідомлення у тех. підтримку. Реакції немає. Дзвоню у тех. підтримку. До мене звертаються по імені. Вже добре, що користуються базою клієнтів. Пояснюю ситуацію. Отримую ввічливу відповідь, що даний поштомат несправний і про це повідомлять ремонтну бригаду. А мені передзвонять, коли поштомат відремонтують. Я уточнюю, чи мені знову прийдеться їхати через усе місто в умовах локдауну. Мені співчувають, але кажуть, що так, прийдеться. Жалію за втраченим часом, не доставленою книгою та йду по своїх справах. Тут якраз на "Нову пошту" доставили книгу "Звичка писати" Катерини Бабкіної, яку Дарка рекомендувала на своїй лекції. Видно доведеться її прочитати першою.

В п'ятницю отримую повідомлення від Meest про відновлення роботи поштомата. Я можу забрати свою книжку. В суботу знову їду через ціле місто. Економлю хвилин 15 пам'ятаючи, що поштомат знаходисться у магазині "Чистенько", а не "Близенько". Телефоную на службу підтримки в очікуванні розмови. Відповідає робот і просить ввести номер поштомата. Ввожу. Комірка відкривається. Нарешті я отримав свою книгу.

Поки прочитав сторінок 25. Зміст інтригує. Мова та стиль автора цікавий. В книзі активно  цитуються, згадуються та наводяться приклади із книжок, які я також читав. І вони не з області біології. Цікаво. Значить я маю якісь спільні інтереси із автором.

Далі буде, коли перечитаю книгу. А цю дивовижну історію її доставки я вирішив записати зразу, щоб бува не забути.

Кен Робінсон, Лу Ароніка. Школа майбутнього.

Цю книгу, як і праці Гатто,  я почав читати після відвідин семінару Анастасії Кислинської. Публікація не повністю готова. Я продовжую читання книги і під час цього процесу занотовую цитати та думки.

Передмова до українського видання

Цитати

"...творчість - це процес отримання оригінальних ідей, які мають цінність."

"... не треба фантазувати про майбутній світ і професії - треба просто допомогти нашим дітям підготуватися до викликів майбутнього, хоч як вони виглядатимуть. Кен Робінсон перелічує важливі особисті якості, чи то компетенції, на цьому шляху: допитливість, творчість, критичне мислення, уміння спілкуватись, співпраця, співчуття та емпатія, самовладання, громадянська свідомість. Саме їхньому розвитку має сприяти будь-яка школа чи освітня програма. "

Що зрозумів?

Кидаємо тужити за минулим, концентруємся на майбутньому і думаємо, які навички там нам знадобляться.

Що робитиму?

Перегляну доповідь Кена Робінсона на TED - "Do schools kill creativity?".
Ознайомлюсь із іншими книгами автора :

1. Out of Our Minds: Learning to be creative. Освіта проти таланту: як розвинути свій творчий потенціал.
2. The Element: How Finding Your Passion Changes Everything.Покликання: як знайти свою стихію й змінити власне життя. 
3. Finding Your Element: How To Discover Your Talents and Passions and Transform Your Life. Знайти своє покликання: як віднайти свої таланти й стихію і змінити власне життя. 

Вступ

Цитати

"Цивілізація - це перегони між освітою і катастрофою." - Г.Дж. Веллс

"... хоча освітні системи реформують по всьому світу, більшість реформаторів керуються політичними й комерційними інтересами, не розуміючи, як люди реально вчаться і як насправді працюють найкращі школи."

"... ми всі народжуємося з безліччю природніх талантів, але до моменту, коли закінчуємо навчання, більшість із нас занедбує ці таланти."

"Упродовж недавніх десяти років я особливо часто чую, як люди в різних куточках світу скаржаться на те, що тести й стандартизація мають катастрофічні наслідки для них, їхніх дітей і друзів."

"Навчання - це процес здобування нових знань і вмінь. Люди - вельми допитливі, здатні до навчання істоти. Дітлахи з'являються на світ із невгамовним потягом до навчання. На жаль, у школі в багатьох він починає згасати. Не дати йому згаснути - ось ключ до трансформації освіти"

"Освіта - це організоавані програми навчання. Формальна освіта заснована на припущенні про те, що молоді люди мусять знати, розуміти й могти робити те, чого б вони самостійно зробити не могли. Тут ключові питання полягають у тому, що саме вони повинні знати, розуміти й уміти і як організовувати освіту так, щоб допомогти учням учитися."

"Вишколювання - це тип освіти, зосереджений на опануванні конкретних навичок."

"Успіх тих, хто дав раду в системі, дорого обійшовся тим, кому це не вдалося. Що більших обертів набирає рух за підвищення стандартів, то більше учнів зазнають невдачі. Дуже часто люди досягають успіхів усупереч пінівній культурі освіти а не завдяки їй.
Отож, що ви можете зробити? Якщо ви учень, учитель, тато чи мама, директор школи або чиновник у галузі освіти, якщо ви хоч якось пов'язані з освітньою галуззю, то можете долучитися до змін. Для цього потрібні три речі: критичний аналіз теперішньої ситуації, бачення того, як усе має виглядати, і теорія змін, яка підкаже як перейти від одного до іншого. Саме їх я описую у цій книжці на основі власної практики та досвіду багатьох інших людей."

"На мою думку, мета освіти - дати учням можливість зрозуміти довколішній світ і власні таланти, щоб вирости щасливими людьми й активними громадянами."

"Я чудово усвідомлюю, що сьогодні освітня галузь потерпає від колосального політичного тиску"

"Якщо ви маєте хоч якийсь стосунок до освіти, то перед вами три варіанти дій: ви можете творити зміни всередині системи, можете вимагати змін у системі або можете виявити ініціативу за межами системи."

"Підхід, який  я рекомендую, сягає коренями глибоко в історію викладання і навчання - аж до древніх часів. ... Він побудований на принципах, що їх промислова революція - попри всі її досягнення - наполегливо відштовхувала на узбіччя."

"Напевно, науковий фантаст і футурист Г.Дж.Веллс щось таке мав на увазі, коли казав, що цивілізація - це перегони між освітою і катастрофою. Справді, освіта - наша остання надія. Але не застаріла промислова освіта, створена для того, щоб задовольняти потреби XIX і початку XX століть, а нова освіта, що відповідатиме сучасним викликам і справжнім талантам, прихованим глибоко у нас."

"... не варто поліпшувати те, що ми робимо десятками років. Треба робити щось інше. Не лагодити цю систему, а змінити її: не реформувати, а трансформувати. Найбільша іронія в нинішній хворобі освіти в тому, що ми знаємо, що насправді працює. Ми просто не вживаємо заходів у досить великому масштабі."

"У світі відбуваютьс я революційні зміни; нам потрібна і революція в освіті. Як і більшість революцій, ця віддавна визріває, а подекуди вже йде повним ходом. І рухається не зверху вниз, а знизу вгору - як, зрештою, і має бути."

Що зрозумів?

Стандартизація вбиває креативність. А майбутнє за ним. Трансформуємо це все як із середини, так і ззовні.

Як студент, я ненавидів процеси екзаменування та тестування. Цікавішими були співбесіди. 

Як викладач, ненавиджу процес придумування запитань для тестів. З одного боку дуже легко придумати запитання, які для тебе є очевидними, але іншим важко їх зрозуміти. В інших випадках, ловив себе на тому, що запитання підбираються під рівень аудиторії, щоб студентам було легше відповідати. Крім того, запитання типу "дайте визначення цього поняття "  або "як ви розумієте це поняття" безглузді в тестах, бо студенти шукають відповіді на них гуглінням. Причому гуглять не перед екзаменами, а під час.

Але тести економлять надзвичайно багато часу, звільняючи від читання великої кількості туфти в екзаменаційних роботах. Напевне для цього їх і придумали.

Що робитиму?

Тут поки не знаю - напевне читататиму цю книгу далі, та трансформуватиму систему як із середини, так і ззовні. 

Перші українські роботи

Історія

Йшов третій день "Форуму видавців  2016". Я на крейсерській швидкості пересувався третім поверхом виставкової зали. Намагався пригадати, що я тут  пропустив вчора і що з цього варто придбати.  Хтось, звернувши увагу, що мене супроводжували діти,  запропонував новинку дитячої літератури.  Я почав в'яло розглядати ілюстрації.  Його колега оцінив мене своїм поглядом і,  коли я вже зібрався відійти від прилавка,  окликнув мене знову - "А в нас є український кіберпанк.  Не хочете подивитись? " Я зацікавився.

Путівник по галактиці для космотуристів.

Серед списку книжок, які рекомендує прочитати Ілон Маск,  є й "Путівник по Галактиці для космотуристів". Колись я намагався подивитись фільм за мотивами цього роману Адама Дугласа,  але зупинив відеопрогравач після кількох хвилин.  Не сподобалось.  Побачивши книгу в Масковому списку,  вирішив спробувати ще раз і навіть задумувався над придбанням оригіналу.  Але видавництво "Богдан" приготувало сюрприз - український переклад книги. 

Почав читати - політ фантазії шалений,  на межі "брєду сивої кобили". Але такий чудовий опис бюрократичної машини я зустрічав лише в Оруела та Войніча.  Хоча вони до галактичного масштабу явно не дотягують :).
Інша цікава особливість книги - заставила задуматись над призначенням нашої планети та майбутнім комп'ютерів. А чи не виглядатимуть вони, як обчислювач із книги?  :) Цілком можливо. 

Нижче наведено цитати,  які проливають світло на функціонування бюрократів у нашій галактиці та описують суть життя...

Джонатан Лівінгстон, мартин.

Про цю мотивуючу книгу я чув давненько. Потрапив на очі український переклад. Прочитав за дві ночі. Птаха (мартин), яку звати Джонатан Лівінгстон, розповідає про те, як він удосконалював своє вміння літати, як це сприйняла його зграя і що із цього вийшло. Під катом ховається ціла низка прекрасних мотивуючих цитат. Я навіть не писав своє розуміння прочитаного - цитати розповідають про все краще за мене. Тож клацаємо мишкою, переходимо під кат, щоб отримати порцію мотивації та насолоди...

Гуаякільський парадокс. Бот 2

Продовження книги Бот від Макса Кідрука. В порівнянні із попередньою частиною технотрилера - це більше трилер,  ніж техно. Перша частина сподобалась більше, адже в творах Макса мене приваблюють описи технічних подробиць існуюючих та можливих технологій. Надзвичайно  цікавими та незвичними є фантазії по їх використанню. Надіюсь, що третя частина буде не менш захопливою за першу.
Приємно також спостерігати за вмінням автора поєднувати реальні події в Україні із подіями в інших країнах. Відчувається його жага до мандрів.
На відміну від першого Бота, якого читав у звичайному паперовому форматі, тут прийшлось використати метод дуального читання. Коли мав багато вільного часу - читав паперову версію. А після того, як читати довелось уривками, коли родина вже заснула, придбав електронну версію. Так легше читати, коли не хочеш когось розбудити чи їдеш в транспорті або сидиш на "порцеляновому троні".
Книга хороша - чекаю продовження.