Джонатан Лівінгстон, мартин.

Про цю мотивуючу книгу я чув давненько. Потрапив на очі український переклад. Прочитав за дві ночі. Птаха (мартин), яку звати Джонатан Лівінгстон, розповідає про те, як він удосконалював своє вміння літати, як це сприйняла його зграя і що із цього вийшло. Під катом ховається ціла низка прекрасних мотивуючих цитат. Я навіть не писав своє розуміння прочитаного - цитати розповідають про все краще за мене. Тож клацаємо мишкою, переходимо під кат, щоб отримати порцію мотивації та насолоди...

Частина перша.

"Понад усе на світі мартин Джонатан Лівінгстон любив літати. Як виявилося, такі погляди не приносять популярності серед інших птахів."

"Його обітниця, дана хвилину тому, була забута, розвіяна могутнім вітром. Але чомусь Джонатана не гризла провина за порушення власної обіцянки. Такі обіцянки лише для мартинів, яких влаштовує посередність. Тим же, хто довів свою вищість у навчанні, такі обіцянки не потрібні."

Частина друга.

"Це ж правило діє для нас і зараз: ми йдемо в свій наступний світ через вивчене в цьому. Нічого не навчишся - і наступний світ буде такий самий, як і цей, з усіма його обмеженнями та свинцевими тягарями, які потрібно подолати"

"Рай - це не місце і не час. Рай - це коли ти досконалий... Бо всяке число - це межа, а досконалість не має меж."

"Можна вирушити у будь-яке місце й у будь-який час... Дивна річ. Мартини, які зневажають вдосконалення, надаючи перевагу мандрам, повільно рухаються в нікуди. А ті ж, хто відмовляється від мандрів і прагне вдосконалення, миттєво потрапляють куди завгодно... Твоя істинна натура живе, досконала, мов незаписане число, одразу всюди в просторі і часі."

"... не припиняй пізнавати любов."

"Найдальше бачить той матрин, що літає найвище."

"... усвідомив, що являє собою не кістки та пір'я, а досконалу ідею свободи й польоту, що не обмежений абсолютно нічим."

Частина третя.

"Але жоден із них... не дійшов до віри в те, що політ ідей так само можливий і реальний, як політ вітру й пера."

"Ми вільні вирушати туди, куди забажаємо, і бути тими, ким є..."

"З часом мартини почали слухати Джонатана уважніше. Деяких його божевільних ідей вони не розуміли, але були в нього й хороші думки, які їм зрозуміти вдавалося."

"За місяць після повернення перший мартин зі зграї перейшов межу і попросив навчити його літати."

"... свобода - це сама суть існування; що все, що виступає проти цієї свободи, повинне бути відкинуте: чи то ритуал, чи то забобон, чи то обмеження в будь-якому вигляді."

"Єдиний істинний закон - це той, який веде до свободи, - сказав Джонатан.- Іншого немає."

"Ціна хибного тлумачення... Тебе називають або ж чотром, або ж богом."

"Ясно, що неможливо любити ненависть і злість. Ти маєш тренуватися - і тоді побачиш справжнього мартина: добро в кожному із них, - і допоможеш їм самим це побачити. Ось, що я маю на увазі під любов'ю"

Частина четверта.

"З роками уроки змінилися: високу поезію польотів замінило притишене обговорення Джонатана перед тренуваннями і після них; потім - довгі пишномовні перекази, присвячені Божественному, які виголошувалися, стоячи на піску; а закінчилось це повним припиненням польотів."

"Усі тепер літали тільки у разі крайньої потреби, і навіть коли така потреба наставала, польоти обросли дивними звичаями. Як символ статусу забезпеченіші птахи почали носити в дзьобах гілочки. Що більша і важча була гілка в мартина, то більше уваги він отримував від зграї. Що більша гілка, то прогресивнішим летуном він вважався."

"Щовівторка всі польоти припинялися, і млявий натовп збирався постояти й послухати промову Офіційного учня зграї."

Останні слова.

"Книжки творять не офіціоз і не граматика, вони виринають з таємниці, яка росте з нашої уяви."

"... сили правителів і ритуал помалу, помалу вбивають нашу свободу жити так, як ми самі обираємо."

"Ваш світ планується зробити безпечним, а не вільним..."